Головна » Історія школи

Історія школи

В мальовничому куточку Поділля , обабіч великого шляху, що веде з Києва на Вінницю, на берегах річки Постолової, лежить село Хомутинці. Тут народився відомий український поет-гуморист Степан Васильович Руданський.

На пагорбі, що спадає до Супрунового ставу,-будинок Хомутинецької загальноосвітньї школи І-Ш ступенів. На цьому місці здіймалася колись хомутинецька церква, біля якої поховали батьків поета. Біля сучасної школи збереглися могили поетових батьків. На них такі написи:

 «Тут похований батько поета Руданський Василь Іванович».

«Тут похована мати поета Руданська Феодора Порфирівна».

Учні школи доглядають за ними, щовесни висаджують квіти. Перші згадки про школу, або, як тоді називали, Школу грамоти, в с. Хомутинці датуються 1863 роком. Першим вчителем цієї школи був дяк Іван Харжевський.

До революції свого приміщення у школи не було. І громада села вирішила, щоб діти навчалися у найманій дяковій хаті, яка стояла на подвір'ї сучасної школи, де росте молодий сад. А вже через сім років, в 1870 році, сільська громада за свої кошти збудувала школу. І ще довгі двадцять років на посаду вчителів призначали лише дяків.

У 1892 році цю традицію змінили. Вчителювати почали дипломовані випускники університетів та інших навчальних закладів. Ось лише деякі прізвища перших Хо'мутинецьких педагогів: Білостоцький. Вакулич, Суслов, Деменчук, Пасічник... До учнів в той час вчителі проявляли жорстокість. За невелику провину били по руках лінійкою. Особливо жорстоко поводився учитель Білостоцький. Про це у своїх спогадах розповів житель села Тихін Трохимович Дорош (1905 р.н.).

   В 30-ті роки XX століття учні 1-4 класу навчалися в панському будинку, який належав панові Жмуцькому. В теперішній час на цьому місці тваринницька ферма, а від панського будинку залишився цегляний погріб.

 

Учні 5-7 класів, в той час, навчалися в цегляному будинку, який тепер на шкільному подвір'ї. Його наприкінці XIX століття батюшка Шведовський побудував біля церкви для священників з родинами, яким не було де жити. З часом нову будову прозвали «попівським будинком». Після революції це було приміщення сільської ради, а в 1937році- семирічної школи. До 1941 року учні старших класів ходили до школи в сусідні села: с. Голяки та с. Корделівка. В 1944 році було добудовано приміщення семирічної школи. В добудованій частині була шкільна майстерня. Учні навчалися в дві зміни.

Учні тих років Орел Віктор Васильович та Грош Юрій Федорович добрим словом згадують прізвища своїх вчителів: Супрун Ірина Карпівна, Вирова Ірина Юріївна, Павлюк Сава Федорович, Орел Василь Федорович, який гарно грав на скрипці, керував сільським хором, мав гарний голос. Директором був Синиця Оксентій Хомович, пізніше Єфременюк Давид Іванович. Важкі були часи. Не було на чому писати. Вчителі давали свої гроші на зошити учням.

В даний час в цьому приміщенні навчаються учні початкових класів, знаходиться їдальня та шкільна майстерня. За роки радянської влади на ньому встановили пам'ятну дошку з написом:

 «Українська Радянська Соціалістична Республіка. Пам'ятник культури і старовини. Будинок, в якому 25 грудня 1833року народився український письменник Степан Васильович Руданський. Охороняється державою. Пошкодження карається законом».

Зрозуміло, що напис помилковий, бо ця будівля була споруджена наприкінці XIX століття. А народився Степан Руданський в іншому будинку. Він стояв на пагорбі біля церкви, ближче до вулиці Раковиця (нині вулиця ім. С. Руданського). На жаль, ця історична споруда до нашого часу не збереглася. За спогадами поетових сучасників, літніх хомутинчан, можна зробити хіба що сучасну реконструкцію тієї хати.

 В 1966-1967 роках споруджено будинок сучасної школи. Директором був Квасниця Микола Іванович. В будівництві школи допомагали керівництво району, місцевого колгоспу, сільська громада. Школа була восьмирічною. Новобудова опалювалася дровами. При школі тримали коня для господарських нужд. Конюхом був місцевий житель Осаволюк Іван. Біля школи був великий шкільний город. Пізніше землю з городу частково відділили для шкільного стадіону. В 1971 році біля школи було встановлено пам'ятник поету-земляку С.В. Руданському. До 1993 року школа була дев'ятирічною. Учні старших класів ходили на навчання в с. Комунарівку. Вчителями були Бас Олена Василівна, Єфімов Олексій Іванович, Очкур Володимир Панасович, Троніцька Софія Гнатівна, Шпорт Ганна Степанівна, Кисляк Ганна Федорівна, Вакуліч Серафим Хомович, Федорук Марія Романівна, Зарічена Марія Романівна, Заваденко Марія Лук'янівна, Яропуд Лариса Олександрівна, Лубчинська Галина Іванівна, Бородавка Михайло Іванович, Охота Віктор Володимирович. В період з 1970- 1988 років директорами школи були: Соприга А.І., Пенделя В.Т., Очкур В.П., Вільгота В, Д., Гринчук В.В.,Сагайдак К.І., Заболотний В.І.

В 1988 році в Хомутинці приїхало молоде творче подружжя вчителів -Мацера Леонід Михайловича та Мацера Олена Костянтинівна. Полюбили вони Хомутинці. Мали й повагу від Хомутинчан. Багато добрих справ зробили для школи- обладнані класні приміщення, асфальтоване шкільне подвір'я та доріжка до школи..Будучи директором школи, Олена Костянтинівна, яка дуже любила квіти, власноруч з допомогою учнів та вчителів школи облаштовувала шкільні клумби. Забуяла Хомутинецька школа квітковим різнобарв'ям!

В 1993 році за сприяння Мацери Л.М. в Хомутинецькій школі відкрито десятий та одинадцятий клас, в яких навчаються, як хомутинецькі діти, так і діти з сусідніх сіл Грушковець та Байківки. В 2001 році біля школи побудовано нову котельню та підведено до школи природній газ, навколо шкільної території облаштовано новий паркан, реставровано могили батьків С.В. Руданського, встановлено біля них дерев'яні хрести та висаджено самшитову алею. Біля школи, за ініціативи Олени Костянтинівни, висаджено молодий яблуневий сад, який пізніше учні школи назвали Олениним, в пам'ять про вчительку, яку любили і поважали і, яка так рано відійшла у небуття, але залишила по собі добру пам'ять На той час навчально-виховний процес в школі здійснював молодий педагогічний колектив: Наконечна Раїса Григорівна, Причишина Ніна Андріївна,Мороз Антоніна Михайлівна, Сагайдак Григорій Миколайович, Сагайдак Катерина Іванівна, Герасимчук Тамара Іванівна, Герасимчук Олександр Степанович, Супрун Людмила Василівна, Чуйко Оксана Іванівна, Скакодуб Леонід Леонідович, Ковальчук Лариса Михайлівна.

З 2006 р. школу очолює Скакодуб Леонід Леонідович. Станом на 2011-2012 навчальний рік колектив школи налічує 55 учнів та 18 вчителів. Продовжується робота по облаштуванню шкільної території: перекрито дах, поновлено паркан навколо стадіону, створено екологічну стежину, ведеться дослідницько-пошукова робота про життєвий та творчий шлях поета-земляка С.В. Руданського. Стали традиційними зустрічі випускників. З усіх куточків Землі «злітаються» діти до своєї альма-матері, а вона радо зустрічає їх відкритими навстіж дверима.

 

Всі новини

Контакти